Чому новий законопроект про ветмедицину треба доопрацювати?
Робота над новою версією Проекту Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо ветеринарної медицини» (далі — Проект Закону) тривала понад рік. Та після його оприлюднення стало зрозуміло — документ потребує значного доопрацювання. За роботу взялися профільні об’єднання, які входять до Комітету безпечності харчових продуктів і ветеринарії Громадської ради при Держпродспоживслужбі, серед яких і Асоціація «Свинарі України».
Будь-який закон — інструмент, який має забезпечити функціонування системи. Проект Закону «Про ветеринарну медицину» в своїй основі чіткої системи не має, а отже, не зможе бути реалізований.
Так, у ньому відсутня вагома складова — положення щодо приватної ветеринарної практики. Обмежені функції органів державного управління в галузі ветеринарної медицини. Наприклад, у царині тваринництва положення Мінагрополітики зводяться до написання інструкцій щодо профілактики та боротьби з інфекційними захворюваннями, вимог до центрів збору та переміщення тварин, а також збору/переробки/зберігання/маркування/транспортування репродуктивного матеріалу. При цьому найголовнішого — розробки вимог щодо утримання тварин — немає. Результат уже відомий — упродовж 4 років не можемо погодити з Регуляторною службою ветсанправила щодо утримання свиней, які б передбачали обов’язкові мінімальні вимоги щодо біобезпеки для господарств різних форм власності. Це могло б істотно покращити ефективність контролю АЧС в Україні, проте повноважень розробляти такий документ в центрального органу виконавчої влади немає і поки не з’явилося!
Ще одна інновація Проекту Закону — необхідність отримання експлуатаційних дозволів на ферми, хоча такі документи передбачені для операторів ринку, що займаються виробництвом та/або зберіганням харчових продуктів тваринного походження. Крім того, документ включає в себе низку положень, які регулюються іншими законами, суперечачи їм, як, наприклад, у випадку з ЗУ «Про побічні продукти тваринного походження не передбачені для споживання людиною».
«Безперечно, цей законопроект — надзвичайно важливий з огляду на забезпечення епізоотичного благополуччя країни. Новий Проект створений у рамках гармонізації із європейським законодавством, що триває. Та разом із тим, щоб документ став „робочим“, він потребує доопрацювання. Недостатньо перекласти та адаптувати вимоги, які працюють в ЄС. Треба розуміти, як вони вплинуть на систему функціонування галузі ветеринарії в Україні, наскільки можуть бути реалізовані та чи в результаті забезпечать покращення її ефективності, а не стануть, як це часто буває, черговою перепоною», — коментують в АСУ.