Китай для свинарів: де плюси, там і мінуси
Нещодавно в китайському Пекіні завершилася міжнародна продовольча виставка Anufood China 2016. До події долучилася й Асоціація «Свинарі України», як профільне об’єднання і представник сектору. Вражень багато, роздумів — ще більше.
Плюси
Китай, як відомо, найбільший світовий реципієнт м’ясної продукції, а тому вийти на цей ринок хоче кожен постачальник, український — не виключення. Тож, поспілкувавшись із представниками цього сектору Піднебесної, імпортерами та трейдерами зрозуміли, що для них головне питання — де купити свинину (і, звісно ж, за привабливою ціною). Тоді як для України — куди поставляти свою продукцію.
При цьому, сподівання на співпрацю висловлюють не лише представники свинарського сектору, але й виробники курятини, яловичини тощо. Всі вони чекають, що найближчим часом країни підпишуть ветеринарні сертифікати і розпочнеться співпраця у «повному об’ємі».
Багато китайських імпортерів уже зараз готові працювати через Гонконг. Але тут з’являються свої «але», про них дещо згодом.
Ціна — основний фактор зацікавленості тамтешніх контрагентів. За нею українська продукція конкурує з іншими пропозиціями. Так, наприклад, кілограм експортних свинячих вух коштує близько 1,5 дол. США. У магазині ж, за одне вухо просять 4,5-5 дол. США.
За час перебування на виставці вдалося налагодити більше 20 ділових контактів. Результи перемовин радують — вже в грудні дві делегації хочуть завітати в Україну для знайомства з вітчизняними виробниками свинини.
Мінуси
Перший негативний факт, який треба розуміти — Китай — доволі закрита країна. А враховуючи поширення африканської чуми в Україні, — невідомо, коли він для нас «відкриється», та й чи взагалі це станеться.
Другий момент — хоча ринок Піднебесної і дефіцитний, все ж він орієнтований на субпродукти. Поставка такої продукції, звісно добра перспектива, але українські виробники, все ж, більше зацікавлені у поставках повноцінних частин (півтуші тощо). Наразі наші виробники не готові забезпечувати ті обсяги, яких потребує Китай. Адже, 1 контейнер — це 20 тонн. Тож, скільки свиней треба забити, щоб його заповнити, наприклад, ратицями? Крім того, треба дотримуватися китайських стандартів якості: ратиці мають бути максимально короткими, хвости — половинки, «максимальні» вуха.
Конкретніше про гонконзькі «але». Щоб працювати з цією країною, бажано мати сертифікат на поставки. Та й на цей ринок краще виходити з «правильною» продукцією. Тобто тією, що більше цікава нам, оскільки на півхвостиках «далеко не заїдеш».
Що сподобалося на виставці?
Anufood China має хорошу репутацію. Власне, ця виставка — одна з найбільших в Азійському регіоні, що об’єднує міжнародні компанії зі Сходу і Заходу. Країни-учасниці вкладають максимум сил в оформлення своїх стендів. Так, наприклад, на японському працював повар і всі бажаючі могли скуштувати традиційні страви. У «корейському кварталі» публіку розважав робот.
Але, якщо ви збираєтеся у Китай на Anufood, будьте готові до того, що вам знадобиться перекладач — на диво, англійська в цій країні — дефіцит.
Асоціація свинарів України — неприбуткова, добровільна організація. Дата створення —14 липня 2011-го. Наразі АСУ об’єднує 35 господарств, маточне поголів’я яких становить 35% від загальнодержавних обсягів. Основною ціллю Асоціації є захист прав та інтересів підприємств у галузі свинарства, досягнення світових стандартів виробництва продукції завдяки впровадженню сучасних технологій.