24
жовт.

За умов, які складаються, про спалахи АЧС повідомлятимуть тільки відчайдухи

Згідно з трактуванням нашого податкового законодавства, після спалаху АЧС свинарі мають сплатити ПДВ на знищене поголів’я. У масштабах великого свиногосподарства таке податкове зобов’язання може сягати десятків мільйонів гривень.

Так, у виробника свинини поголів’я свиней складається з 2 частин: основне (свиноматки і кнурі для народження поросят) і товарне (свині, що відгодовуються з метою продажу). Як правило, частка основного становить 5%, а товарного — 95%.

Державна податкова служба України тлумачить положення Податкового Кодексу України так: знищення основного стада (свиноматок і кнурів) внаслідок дії обставин непереборної сили не оподатковується ПДВ, а знищення товарного стада (а це, повторимось, становить 95% від усього поголів’я) — підприємство зобов’язане оподаткувати ПДВ. Логіка такого тлумачення положень ПКУ є незрозумілою і не відповідає основним засадам оподаткування викладеним в ПКУ. Адже:

  • незалежно від класифікації тварин (основне стадо чи товарне), результат незмінний — поголів’я знищують, а отже, виробник втрачає активи і бізнес;
  • знищення поголів’я при АЧС відбувається на вимогу законодавства України;
  • виробник несе колосальні збитки втрачаючи все поголів’я і ще й зобов’язаний оподаткувати ці збитки ПДВ.

У масштабах великого свиногосподарства таке податкове зобов’язання може сягати десятків мільйонів гривень!

У зв’язку з цим, Асоціація «Свинарі України» направила листи-звернення на ім’я Президента України, Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства та очільників фіскальної та податкової служб України з проханням переглянути вимоги щодо зобов’язання сплати ПДВ на знищене через АЧС поголів’я у промислових свиногосподарствах.

Асоціація «Свинарі України» — неприбуткова, добровільна організація, заснована вітчизняними виробниками свинини.

Головні цілі об'єднання — представництво і захист прав та інтересів господарств об’єднання, сприяння розробці та впровадженню нових технологій ефективного виробництва свинини, розширення ринків збуту, захист внутрішнього ринку збуту.